- непритомний
- [неиприето/мнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
непритомний — а, е. 1) Який утратив свідомість; зомлілий. || Який відзначається втратою свідомості. 2) Який виражає відсутність свідомості … Український тлумачний словник
непритомний — (який утратив свідомість), знепритомнілий, безтямний, безпам ятний; зо[і]млілий, обмерлий (який зомлів) … Словник синонімів української мови
непритомний — прикметник … Орфографічний словник української мови
непритомність — (непритомний стан; утрата свідомости), безпам ятство, безпам ять, непам ять, нестяма, нетяма; забуття (неповна втрата свідомости); зомління Пор. запаморочення … Словник синонімів української мови
безпам'ятний — а, е, розм. 1) Який утратив свідомість; непритомний. || Який діє несвідомо, ніби втративши розум; безтямний. 2) Який має погану пам ять; забутливий … Український тлумачний словник
безпритомний — а, е, рідко. Те саме, що непритомний … Український тлумачний словник
напівнепритомний — а, е. Майже непритомний; який майже втратив свідомість; напівпритомний … Український тлумачний словник
непритомність — ності, ж. 1) Стан за знач. непритомний 1). 2) мед. Патологічний стан, що характеризується раптовим різким погіршенням самопочуття, наростаючою слабкістю, вегетативно судинними розладами, пониженням м язового тонусу і короткочасним порушенням… … Український тлумачний словник
непритомно — Присл. до непритомний 2) … Український тлумачний словник
нестяма — и, ж., розм. 1) Стан розгубленості, замішання, хвилювання. 2) Крайній ступінь збудження, несамовитості. 3) Непритомний стан; втрата свідомості … Український тлумачний словник